-
1 Кого
род. и вин. п. от вопрос. относ. и неопредел. мест. Кто) кого, (только после предлогов) кого; срвн. Кто. Кого вы видели? От кого это вы слышали? - кого ви бачили? Від кого це ви чули? Солгать - ничего, было б на -го - збрехати - нічого, було-б на кого. Какой у -го характер, таковы и поступки - яка в кого (яка кому) вдача, така й поведінка (такі й вчинки). Тот, -го вы любите - той, кого ви любите. Быть (пойти) в -го - удатися, уродитися в кого. -го-то - а) вопрос. - кого-то?; б) неопредел. - когось. -го-либо, -го-нибудь - кого, когось (после предл. также: кого, когось), кого-небудь, будь-кого, кого-будь. Не видели ли вы здесь -го-нибудь? - чи не бачили ви тут кого? Спросите у -го-либо из знакомых - спитайте у кого(сь) із знайомих. -го попало - будь-кого, кого-будь, аби-кого, (диал.) кого попадя. -го угодно, -го ни есть - кого хоч, будь (будлі)-кого, аби-кого, (вульг.) кого завгодно. -го-кого только там не было - кого-кого тільки там не було. -го-кого зовут, а нас мимо - кого-не-кого (де-не-кого) кличуть (запрошують), а нас обминають. -
2 кроме
(кого, чего) крім, окрім, опріч(е), пріч, опроче, проче кого, чого, (за исключен.) за ви(й)нятком чого. [Ставить собі на меті, окрім загально-наукових завдань, виучувати сучасне й минуле України (Стат. Акад.). Всі померли, крім одного (Богодух.). Усі сідають, опріче писаря (Грінч.). Опроче (опріч) цього брата він має ще двох (М. Грінч.). Не будемо вживать ми зброї иншої - пріч слова (Самійл.)]. -ме того - до того (ще), окрім того, опріч(е) того, понад те. [До того всього він ще й злодій (Київ). Опріче того, я маю ще й инші доводи (М. Грінч.). Вона, понад те, ще й скупчується все дужче та й дужче (Азб. Ком.)]. Кроме как - опро[і]че як, крім, окроме. [Не можна виправити, опроче як судом (Звин.). Ніде він не хотів грати, крім у себе дома (М. Грінч.). Ніде не вродить льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі (Вовч. п.)]. Из этого, ничего не выйдет -ме убытков - з цього нічого не буде, опріче збитків. Он уплатил свой долг -ме ста рублей - він заплатив увесь свій борг опріч ста карбованців. Вы не найдёте этого нигде, -ме него - ви не знайдете цього ніде, крім як у його. Найдутся люди и -ме него - знайдуться люди (знайдемо людей) і крім (опріч) його. -ме этого, я разделяю ваше мнение - за винятком цього, я поділяю вашу думку. Всё погибло -ме чести - все загинуло, крім чести.* * *предл. с род. п.крім, опрі́ч, окрі́м (кого-чого); ( помимо) поми́мо (кого-чого)\кроме того́ — крім то́го; ( к тому же) до то́го [ж]
-
3 подождать
кого чего заждати, підо[і]ждати, пождати, почекати, зачекати, наджидати, надо[і]ждати кого, чого или на кого, на що, (повременить) згодити, погодити, перегодити, перечасувати. [Почекай мене (на мене). Пожди (зажди) до суботи. Зажди-ж мене хоч годину. Я маю зачекати на нього (Франко). Йди, а я тут зачекаю (Коцюб.)]. -жди, -ждите (стой, -йте) - підожди, підождіть и т. д., а также часто: потривай, потривайте, постривай, постривайте, стривай, стривайте, тривай, тривайте, чекай, чекайте (глаг. потривати, постривати, стривати, в других формах почти не употребл.). [Ох, тривай, я й забула (Шевч.). Постривай-же, мій голубе (Шевч.). Чекай, я щось тобі скажу!]. -жди-ка - потривай- но (стривай-но и т. д.), потривай лиш (лишень, бо). Срв. Ждать, Поджидать, Ожидать, Пережидать.* * *(кого-чего, кого-что) почека́ти, зачека́ти (кого-чого, кого-що, на кого-що), підожда́ти, зажда́ти, пожда́ти (кого-чого, кого-що); ( повременить) перечасува́ти, потрива́ти\подождать ди́те! — почека́йте!, підожді́ть!, стрива́йте!, пострива́йте!, потрива́йте!, пожді́ть!
\подождать ди́те-ка! — стрива́йте-но!, почека́йте-но!, підожді́ть-но!
-
4 сходство
(кого-чего, с кем-чем) схо́жість, -жості (кого-чого, з ким-чим); (подобие) поді́бність, -ності (кого-чого, до кого-чого, з ким-чим) -
5 чуждаться
(кого-чего) цура́тися, цура́ти (кого-чого, кого-що, ким-чим); ( избегать) відчу́жуватися (від кого), саха́тися (кого); чужа́тися (кого-чого); диал. скида́тися (кого) -
6 ожидать
кого чего ждати, дожидати(ся), зажидати кого, чого, чекати, очікувати, сподіватися кого, чого и на кого, на що; (подстерегать) чиганити, чигати на кого, на що. Мне долго пришлось его -дать - мені його довго довелося ждати (дожидатися, чекати), мені довго довелося на його чекати. Я этого никак не -дал - цього (на це) я ніяк не сподівався. -дать очереди - застоювати (засиджувати) черги, ждати на чергу. -дать удобного времени - ждати (доброї) нагоди, часу виглядати. -дать беды, мести и пр. - начуватися біди, помсти. [Так і начувайся, що який-небудь шпирне ножем]. И кто бы от неё этого -дал? - і хто-б того по їй сподівався? От него всего можно -дать - по нім усього надійся. Нет оснований - дать (надеяться) - шкода сподіватися. Ожидаемый и ожиданный - сподіваний, очікуваний. -мый урожай - сподіваний урожай.* * *1) ( ждать) чека́ти, жда́ти, дожида́ти, дожида́тися, очі́кувати; чека́тися2) (рассчитывать, надеяться) сподіва́тися, чека́ти3) (быть уготованным кому-л.) чека́ти -
7 отстранение
кого відсторонення, відсування, усування, сов. відсунення, усунення кого, чого від чого. [Усунення громадських сил від участи в державних справах]. -ние от должности - усування, усунення, відстановлення, відставлення від уряду.* * *1) відсторо́нення, відстороня́ння; відсу́нення, відсува́ння, відсо́вування; відхи́лення, відхиля́ння2) усу́нення, усува́ння; зві́льнення, звільня́ння -
8 відцуратися
(кого́, чого́, від ко́го, від чо́го) оста́вить (кого́, что), бро́сить (кого́, что); порва́ть связь (с кем, с чем); отре́чься, отказа́ться (от кого, от чего́); диал. отчура́ться (кого́, чего́ и от кого́, от чего́) -
9 здихуватися
(кого, чого) сплавля́ть, спла́вить (кого, что), сбыва́ть, сбыть (кого, что); ( освобождаться) избавля́ться, изба́виться (от кого, от чего), отде́лываться, отде́латься (от кого, от чего) -
10 щодо
(кого, чого) относи́тельно (кого, чего); насчёт (кого, чего); в отноше́нии (кого, чего), по отноше́нию (к кому, к чему); (только о чём) по ча́сти (чего) -
11 супроти
(кого, чого) предл. про́тив (кого, чего), супро́тив (кого, чего); ( на противоположной стороне) напро́тив; ( при сопоставлении) сравни́тельно, по сравне́нию -
12 примирение
кого чего с кем, с чем примирення, помирення, помиріння, миріння, замирення, (соглашение) погоджування, погодження, згода, єднання, поєднання кого, чого з ким, з чим; (заключение мира) замирення, примир'я з ким. [Він стоїть на позиції примирення двох ворожих таборів (Єфр.). Я був поклав перепросити їх обох, тільки-ж по якійсь годині одкинув гадку про замирення (Крим.). Були вони вороги, я їх помирив, тепер кожен дякує мені за помиріння (Крим.). Видно, яке буде миріння: сьогодні помиримось, а завтра буде вп'ять тієї-ж (Катериносл.)]. -ние с судьбой, с жизнью - примирення, згода з долею, з життям. [В його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді з своєю долею (Коцюб.)]. Склонять к -нию - при[на]вертати до згоди кого.* * *1) ( действие) прими́рення; зами́рення; мирі́ння -
13 близ
(кого́, чого́) предл. близ (кого, чего) -
14 придбавання
(кого, чого) приобрете́ние (кого, чего); обзаведе́ние (кем, чем); сниска́ние (чего) -
15 постеречь
кого что постерегти, повартувати, попильнувати, поберегти, поглядіти, попантрувати, посторожити кого, чого и що. Срв. Стеречь. [Постережіть (повартуйте) його, щоб не втік. Побережіть (поглядіть) моєї хати (мого двору), поки прийду].* * *постерегти́, посторожи́ти, початува́ти, попильнува́ти; попантрува́ти, попа́нтрити -
16 дозирати
-
17 доконатися
(кого́, чого́) диал. убеди́ться (в чём) -
18 задля
-
19 насеред
(кого, чого) предл.1) ( на вопрос где) посреди, посереди, посередине, посредине2) ( на вопрос куда) на середину; на средину -
20 неслухання
(кого, чого) непослушание (кому, чему); неповиновение (кому, чему)
См. также в других словарях:
стосуватися — (кого чого мати відношення до кого / чого н., бути пов язаним з кимсь / чимсь), торкатися (кого чого), обходити (кого), чіпати (кого), прикладатися (до кого чого) … Словник синонімів української мови
брак — (кого чого відсутність достатньої кількости / повна відсутність кого / чого н.), нестача (чого, у чому), нестаток (чого, у чому), дефіцит (чого, у чому, з чим), скрута (з чим, яка), голод (на що, який), криза (яка); недостатність мед. (чого, яка… … Словник синонімів української мови
незнання — (кого чого й без додатка відсутність знань, відомостей про кого / що н.), невідання (про кого що, чого й без додатка); необізнаність (з чим і без додатка), незнайомство (з чим і без додатка), некомпетентність (у чому й без додатка),… … Словник синонімів української мови
ненавидіти — (кого що відчувати ненависть до кого / чого н.); не зносити, не переносити, не терпіти (кого чого дуже не любити когось / чогось) Пор. недолюблювати … Словник синонімів української мови
недолюблювати — (кого що відчувати неприязнь до кого / чого н.), неполюбляти; коситися (на кого що виражати свою неприязнь очима, поглядом) Пор. ненавидіти … Словник синонімів української мови
об'єднання — (кого чого, яке організація людей на основі спільности мети, завдань), союз; співдружність, співтовариство (засноване на дружбі, єдності поглядів, інтересів); федерація (державне об єднання, що складається з кількох держав; спілка товариств,… … Словник синонімів української мови
серед — (кого чого, прийм. означуючи особи, предмети тощо, в оточенні яких перебуває хто / що н. / відбувається якась дія), посеред, (по)між (ким чим), меж(и) (ким чим) … Словник синонімів української мови
трагізм — (кого чого, у чому надто важкий стан когось / чогось), трагедія … Словник синонімів української мови
перед — I п ер ед пе/ре/ду, ч. 1) Передня частина чого небудь, лицьовий бік когось, чогось. 2) Передня частина тіла тварини. 3) Те, що розташовується попереду або є першим рядом, переднім краєм чого небудь. || пе/редом, на пе/реді, у знач. присл., діал.… … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
